Блог
Максим Селюк має досвід роботи на Близькому Сході та в міжнародних компаніях, а зараз мешкає в Абу-Дабі. Він розповідає про особливості життя та бізнесу у мультикультурному серці ОАЕ. Як виглядає поєднання сімейних цінностей, технологій і специфіки ринку нерухомості в регіоні, де бізнес розвивається з неймовірною швидкістю? Питаємо Максима!
На Близькому Сході я не новачок. Колись я жив і працював у Саудівській Аравії, сім років у самому серці арабського світу. Тож звички, менталітет, стиль життя, традиції — усе це мені вже було знайоме. Потім були роки у міжнародних компаніях, включно з американськими. Сумарно я маю понад десять років управлінського досвіду.
У мене велика родина, з дружиною виховуємо шістьох дітей. Історично так склалося, що на початку повномасштабної війни ми були у Відні – прекрасне європейське місто, передбачуване середовище. Але один знайомий арабський шейх запропонував переїхати до Абу-Дабі, бо це місто розвивається дуже швидко і потребує професіоналів у різних галузях. Я мав досвід життя на Сході, була енергія, тож ми вирішили спробувати. Старші діти навчаються в університетах та гімназіях, а в Абу- Дабі з нами поїхали двоє молодших, яким на той час було 11 та 1 рік.
Абу-Дабі — це мегаполіс, де 90% населення становлять експати. Мультикультурне середовище, у якому легко загубитися, але так само легко знайти своє місце. Найбільший виклик тут — клімат. Літо в Абу-Дабі — це не просто спека, а справжня сауна просто неба. Тож у липні-серпні ми переїжджаємо до Європи, так робить багато експатів. А от узимку відчуваємо суцільне задоволення: можна купатися в морі, гуляти, тут комфортні 25. Але загалом плюсів у Абу-Дабі все ж більше, ніж мінусів.
Мешкаємо ми на Reem Island — зручно, сучасно, все під рукою: школи, парки, набережна. Нам це важливо, адже наймолодшій дитині лише два роки, ми потребуємо розвинутої інфраструктури для родини. Тут розташовані сучасні медичні центри, наприклад престижний Reem Hospital, кафе, ресторани, фітнес-клуби. Дуже близько до центру – 10 хвилин на авто. Багато будинків мають вид на затоку, і це справжній бонус для тих, хто любить воду, прогулянки біля моря. Ми як раз такі – часто проводимо час на набережній, милуючись заходами сонця. Ще тут дуже високий рівень безпеки – вважається, навіть вищий, ніж у Дубаї.
На відміну від Дубая, в Абу-Дабі не прагнуть масової забудови. Там — ринок для інвесторів, тут більше купують, щоб жити, хоча останнім часом на фоні стрімкого здорожчення у Дубаї все більше інвесторів звертають увагу на Абу-Дабі та інші емірати.
Землі більше, але розвивають її обережно, щоб не конкурувати з Дубаєм. Поділили сфери: Абу-Дабі це нафта та газ, Дубай— послуги, торгівля, туризм й нерухомість.
Європейцю тут комфортно. Якщо питають, де оселитися, раджу Saadiyat, Yas і Reem Island. Вони пропонують гарну інфраструктуру, скрізь чисто, безпечно, поруч пляжі, міжнародні школи, світові музеї, як-от Лувр Абу-Дабі.
Я керую Dubadu Portal — відеоплатформою для оренди та продажу нерухомості. Ключова ідея — використовувати короткі відео замість довгих описів. Це робить пошук зручним, прозорим та наочним. Відкриваєте сайт чи застосунок, і замість нудних описів чи неякісних фото бачите живі кадри, атмосферу та можете уявити свою майбутню оселю.
На Dubadu ми використовуємо АI та багато технологічних фішек, які перетворюють пошук житла на задоволення. Зараз ми займаємося ринком Дубая, але дуже скоро плануємо виходити на інші ринки, у найближчих планах Казахстан та Німеччина.
Наші клієнти — ріeлтори, агенції, забудовники з одного боку та інвестори, звичайні орендарі і покупці нерухомості для себе з іншого. У Дубаї з нами працюють як великі гравці, так і приватні агенти, усім треба презентувати себе як найкраще, конкуренція висока.
Мій день починається рано, приблизно о 6:30. Снідаємо та потім везу дитину до школи. В Абу-Дабі багато міжнародних шкіл з англійською мовою навчання — ми обрали саме таку. Доньці дуже подобається, більше, ніж у Відні. Є тут і монокультурні варіанти — французькі, іспанські, арабські та ін. Але міжнародний формат нам ближчий: більшість дітей — експати, усі в схожих умовах, і це створює особливу та рівноправну атмосферу.
Після школи — коротка кава і одразу в роботу. Перевіряю пошту, відповідаю на листи. Різниця з Європою складає дві години, взимку три. Потім починається хвиля зустрічей, як офлайн , так і онлайн. У нас повністю дистанційна команда, люди працюють з різних країн – України, Хорватії, Туреччини, Іспанії тощо, тому більшість спілкування проходить у Zoom чи Google Meet.
Водночас, оскільки ми працюємо в сегменті нерухомості, я часто зустрічаюся з представниками агентств. Розробляємо спільні проєкти, обговорюємо формат співпраці, експериментуємо. Досить часто бувають зустрічі в Дубаї — туди приблизно півтори години машиною. Дубай сьогодні перебуває на піку, справжній будівельний і інвестиційний бум.
Без авто в Абу-Дабі було б важкувато. Громадський транспорт є, але їде далеко не в усі напрямки. Моя ж робота передбачає абсолютну мобільність – треба їздити у протилежні кінці міста, дивитися різні об’єкти нерухомості.
Всупереч міфу про необов’язковість людей зі сходу, можу сказати, що тут ніхто не запізнюється, усі поважають час один одного. Зустрічі здебільшого проходять в офісах. Посидіти з кавою десь на вулиці — розкіш, доступна хіба що взимку. Влітку це неможливо, бо спека у будь-якому разі загонить вас у середину. У Відні десятки затишних кав’ярень на кожному кроці, тут усе інакше. Проте сервіс на найвищому рівні. Чесно кажучи, ближчий до українського: коли тебе справді чекають і раді тобі.
Обідаю я зазвичай у невеликих ресторанчиках. Під час обіду — завжди читаю новини, стежу, чим живе бізнес-середовище. Усе дуже динамічно. Якщо порівнювати з Європою, то там життя здається більш усталеним, передбачуваним. Люди приблизно знають, що буде через 10, 20, 30 років. Тут же — навпаки: економіка росте швидко, і якщо ти знаєш, чого хочеш, можливості відкриваються на кожному кроці.
Так, є нюанси. Усі види бізнесу потребують ліцензії. На відміну від Європи тут кожна діяльність регламентується — але це теж своєрідна система, яка працює на стабільність і дохід держави.
Абу-Дабі сьогодні активно представляє себе як фінансовий центр, змагається із Лондоном чи Франкфуртом. Одним із головних стимулів є відсутність податків для фізичних осіб. У Європі податкове навантаження може сягати 60%, тут усе інакше: скільки заробив, стільки залишилось у тебе. Для компаній податок на прибуток становить 9%, що також набагато менше за Європу.
Після роботи ми зазвичай проводимо вечір разом з родиною — гуляємо, ходимо на набережну, вечеряємо. У місті представлена майже вся кухня світу. Улюблені наші місця — Les Dengeraux та Valgerand – це ресторани на острові Saadiyat, звідки відкривається надзвичайний вид на море. Приємно поїсти, а потім ще трохи пройтися пішки біля води.
Ще одна цікавинка — у місті з’явилася навіть українська кухня, ми ще не відвідали, але маємо це у найближчих планах. Ми часто зустрічаємося з українцями, знайомими через дітей або бізнес, і це допомагає відчувати підтримку.
Мені особливо подобається спостерігати за заходом сонця з бокалом вина. Місто не настільки метушливе, як Дубай, тому ти справді встигаєш зупинитися, вдихнути, подивитися на небо. Що мене найбільше вразило в Абу-дабі? Тут поєднуються традиції та шалена швидкість розвитку. Це змушує бути мобільним і адаптуватися, але в той же час зберігати баланс — сім’я, ритуали, повага.
Чи хочу залишитися тут назавжди? Я поки не маю відповіді. Абу-Дабі — чудове місце для роботи, зростання, заробітку. Але коли настануть мої «золоті роки», напевно, я б хотів опинитися десь у країні із м’яким кліматом і зміною пір року. Але зараз час працювати та будувати нове, тож такий динамічний регіон робить життя наповненим та яскравим. Мешкати у такому місті – абсолютно незабутній досвід, який я бажаю пережити тим, в кого дійсно широкі обрії!
_________________